Синдром хронічної втоми (СХВ) – це поширене захворювання нашого часу, розвиток якого пов'язаний з особливостями життя у великих містах, способом життя у розвинених країнах, несприятливою санітарно-екологічною обстановкою та надмірним емоційно-психічним навантаженням.

Історія та діагностика СХВ

Вперше як окремий діагноз СХВ був запропонований у 1988 році у США. Оскільки симптоми СХВ неспецифічні, а патогенез неясний, визначальними при діагностиці залишаються клінічні симптоми. Для постановки діагнозу необхідна наявність одного “великого” симптому і не менше шести “малих”.

Великий симптом:

  • Тривала втома з невідомої причини, яка не проходить після відпочинку, та зниження більш ніж на 50% рухової активності.

Малі симптоми:

  • М'язовий дискомфорт
  • Лихоманка
  • Болісність лімфовузлів
  • Артралгії
  • Погіршення пам'яті
  • Депресія

Інші симптоми можуть включати біль у горлі, фарингіти, біль у лімфовузлах, плутаність мислення, запаморочення, тривожність, біль у грудях та інші неспецифічні симптоми.

Об'єктивні показники СХВ

Об'єктивні показники включають зміни імунного статусу:

  • Зниження IgG, особливо G1 і G3 класів
  • Зниження кількості лімфоцитів з фенотипом CD3, CD4
  • Зниження рівня природних кілерів
  • Підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів та антивірусних антитіл різних типів
  • Підвищення рівня бета-ендорфіну, інтерлейкіну-1 (бета), інтерферону та фактора некрозу пухлин

Патогенез і фактори ризику СХВ

Патогенез СХВ до кінця не вивчений. Деякі автори надають значення різним вірусам, неспецифічній активації імунних реакцій та психічним факторам. Серед факторів ризику можна виділити:

  • Негативні екологічні умови
  • Впливи, що ослабляють імунологічну та нервово-психічну стійкість організму
  • Часті та тривалі стреси
  • Одностороння напружена робота
  • Недостатня фізична активність
  • Відсутність життєвих перспектив

Супутні патології та шкідливі звички

У пацієнтів із СХВ часто зустрічаються:

  • Нераціональне та калорійно надлишкове харчування, що призводить до ожиріння 1-2 ступенів
  • Алкоголізм і побутове пияцтво
  • Інтенсивне куріння
  • Хронічні захворювання статевої сфери
  • Гіпертонічна хвороба 1-2 стадій, вегетосудинна дистонія

Клінічні прояви СХВ

На ранніх стадіях СХВ проявляється такими симптомами:

  • Слабкість, швидка втомлюваність, розлади уваги
  • Підвищена дратівливість і нестабільність емоційного стану
  • Головні болі, не пов'язані з патологією
  • Розлади сну та неспання
  • Зниження працездатності
  • Біль у суглобах і хребті
  • Апатія, емоційна пригніченість

Лікування СХВ в санаторії ім. Пирогова

Основні принципи лікування СХВ включають нормалізацію режиму відпочинку та фізичного навантаження, дієтотерапію, вітамінізацію, аутогенне тренування та фізіотерапію.

Фізичне навантаження:

  • Щоденні пішохідні прогулянки по території санаторію (2-3 години)
  • Повітряні ванни при температурі 22-23 градуси (15-90 хвилин щоденно)
  • Сонячні ванни (до 20 хвилин щоденно)

Дієтотерапія:

  • Розвантажувально-дієтична терапія (РДТ) у вигляді дозованого короткострокового голодування. Зазвичай включає 7-денний курс голодування і 7-денний курс виходу з нього на рисово-рослинній безсольовій дієті.

Аутогенне тренування:

  • Щоденні заняття протягом усього курсу лікування.

Фізіотерапія:

  • Бром-електрофорез, діадинамотерапія, дарсонвалізація, електросон, УВЧ та інші методи.
  • Масаж загальний або локальний (голова, шия)
  • Лікувальна фізкультура (ЛФК) у повільному темпі, у поєднанні з гідрокінезотерапією.

Вітамінотерапія:

  • Вітаміни В1 (1-3 мг), В6 (2-4 мг), В12 (500 мкг), С (3-5 мг) в/м або в/в.

Переваги лікування в санаторії ім. Пирогова, курорт Куяльник

Санаторій ім. Пирогова, курорт Куяльник, пропонує високоефективні програми лікування СХВ завдяки наступним перевагам:

  • Висококваліфіковані спеціалісти: досвідчені лікарі та терапевти розробляють індивідуальні плани лікування для кожного пацієнта.
  • Унікальні природні ресурси: використання лікувальних грязей та мінеральних вод Куяльницького лиману.
  • Сучасне обладнання: застосування новітніх методів фізіотерапії та апаратного лікування.
  • Комплексний підхід: поєднання різних методів терапії для досягнення максимального ефекту.
  • Індивідуальний підхід: кожне лікування підбирається з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб пацієнта.

Комплексний підхід до лікування синдрому хронічної втоми в санаторії ім. Пирогова, курорт Куяльник, сприяє значному покращенню стану пацієнтів та підвищенню їхньої якості життя.